Неологізми авторські: Неприпустима назва — Вікіпедія

Содержание

Коли не вистачає слів – створюйте неологізми

Коли письменник втомлюється від звичних і пересічних слів, він народжує (безсумнівно, не без допомоги чарівної музи Неології) слова нові. Так з’являються авторські неологізми.
Напевно, всім відома історія зі створенням слова „робот” Карелом Чапеком. Багато хто знає про неологізми „ліліпут” Джонатана Свіфта та „кіберпростір” Вільяма Гібсона, однак це, так би мовити, мінімальні втручання. Мало хто може зрівнятись з Вєлєміром Хлєбніковим, творцем майже 16 тисяч неологізмів. Кожне нове слово – це частинка мозаїки, з якої складається історія. Поглянемо на неповторну мозаїку історій новотворів українських поетів та прозаїків.

 

КОВАЛІ СЛІВ

 

Українські письменники ХІХ століття – доби утвердження національної літератури – були відважними бійцями проти порожнечі, яку вони мусили заповнити словами. Хоч ця порожнеча була, обережно кажучи, надзвичайно примарна, проте культурні діячі ставились до свого обов’язку з усією серйозністю, наголошуючи на відсутності багатьох потрібних слів, компенсуючи цю відсутність витворами власної уяви. Корисним буде погортати цей невеличкий каталог з іменами авторів, усім відомим зі шкільного курсу літератури, однак маловідомими в плані збагачення української мови.
 

І. Котляревський в „Енеїді” вперше вжив слова „несамовитий”, „приміта”, „розтовкти”, „угамуватися”. Т. Шевченка, незважаючи на незакінчену середню освіту, вважають плідним складачем нової лексики (зокрема – „вогняний”, „знищіти”, „мордуватися”, „почимчикувати”, „фортеця”). Г. Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими начебто складнопоєднувальними поняттями, як „буденний” та „перемагати”. Автор значних, багато в чому так і незавершених починань П. Куліш встиг зробити чимало і для справи збільшення словника пересічного громадянина („вабити”, „зграя”,„злочинець”, „несвідомий”, „покора”, „послуга”, „почуття”, „рівність”). Росіянка за народженням М. Вовчок теж доклала свою, як стверджують сучасники, витончену ручку до нежіночої справи українського словокарбування („красень”, „легкодухий”, „намір”, „питання”, „струмінь”). Байкар Л. Глібов допоміг нам конкретніше означити нашу діяльність, ввівши такі мовні одиниці: „бурмотати”, „пожовкнути”, „соромно”. На особистому рахунку І. Нечуй-Левицького велика кількість слів, без яких ми навряд чи обійшлися б: „стосунок”, „перепона”, „квітник”, „вигукування”, „сміливість”. А колекція нововведень М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: „незагойний”, „мрія”, „завзяття”, „байдужість”, „темрява”, „привабливий”, „потужний”, „нестяма” і багато інших. М. Старицький, зважаючи на неухильну працю в цій галузі, отримав навіть неофіційне визнання як „добрий коваль” неологізмів.

 

Проте найголовнішою проблемою цього переліку є те, що точно довести авторство того чи іншого неологізму надзвичайно складно. Достеменно відомо, що кожне зі згаданих слів вперше фіксується саме у творах перерахованих письменників, проте який це неологізм: індивідуально-авторський чи умовно-народний – однозначної відповіді не існує.

 

До того ж нашим національним геніям у цьому куванні, як і взагалі у багато чому, прикро заважала якась малозрозуміла сором’язливість, яка виражалась у ніби ненавмисному умовчуванні власних мовних відкриттів. Наприклад, Панас Мирний, який дуже поважав „виковані слова” й порівнював їх за впливом на читача з гострим ножем, ніде не зафіксував свої здобутки на ниві словонароджень. Тому до сих пір триває суперечка про те, чи саме він створив „узуття” як неологізм, чи лише скористався вже готовим словом, знайшовши у народному мовленні.

 

Залишимо питання відкритим – чи є ця світоглядна сором’язливість питомою рисою українського характеру чи, можливо, така обачність притаманна по-справжньому вихованій людині. Отже, як виявилось, неологізми навіть можуть бути мірилом національної ідеї. Втім, це доречно лише щодо ХІХ віку. Бо вже в ХХ столітті з’явиться мода на хизування новоздобутим словом, – хоча без казусів, яких так багато у мові, й тут не обійшлось.

 

НОВО(по)ТВОРИ МОДЕРНІСТІВ

 

Найзапеклішим українцем-новатором, беззаперечно, був футурист Михайль Семенко, на його персональному словниковому рахунку понад 700 одиниць. Більша частина з них, користуючись Семенковим виразом, „мертвопетлює”. Тобто вони дивно зроблені й закручені, проте до живої мови так і не ввійшли. Така доля очікувала на переважну масу словникових вибриків модерністів. Авангардист Валер’ян Поліщук, попри велику кількість малоуспішних мовних експериментів, збагатив почуттєву палітру особистості чудовим словом „мовчаль”, у якому поєднав мовчання і печаль. П. Тичина склав понад 600 слів, до цього невідомих. У колі неокласиків М.Рильського вважають автором, окрім суто поетичних неологізмів „буйнокрилий”, „веселокрилий”, „розкрилювати”, ще й слова „розбрататися”. Модерністи відзначались тим, що прагнули радикально переписати літературу і, відповідно, мову попередників. Історія засвідчує, що вдалих спроб серед розмаїття пошуків було обмаль.

 

Це був час, коли багато хто міг би повторити слідом за М. Семенком: „Я хочу кожен день / все слів нових. / Нових пісень / ідей нових.”

 

НЕОЛОГІЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ  ТВОРЦЯ

 

У сучасному українському культурному процесі активно конструює нові слова Павло Загребельний (вже зараз у нього, як у багатодітного батька-рекордсмена, їх більше тисячі), тим самим допомагаючи нам якомога точніше усвідомити навколишнє, де ніяк не переведуться „гопакізм”, „плювалізм” і „подонкізм”, і де повсякчас намагаються як не „проокеїти”, так „обінтелігентити”.

 

Правда, буває й так, що відомий класик ні сном ні духом не відає про власну допомогу у появі новотворів – із тієї причини, що його псевдонім незалежно від його бажання й з примхи людства стає неологізмом. Цікаво, чи спалив би свій найвідоміший роман Стендаль, коли дізнався б, що його йменням дотепні добрі люди стали називати канапки з червоною та чорною ікрою?

 

…Література продовжується, незважаючи на трагічні, однак невідворотні події недовготривалого людського життя. Вдалий неологізм переживає свого автора. А створення вдалих неологізмів є професійним обов’язком кожного більш-менш солідного письменника.

 

Максим Нестелєєв

Поділитися цим:

Пов’язано

Неологізми у творчості Ліни Костенко

Ліна Костенко

У попередній статті ми розглянули стилістичні можливості оказіональних утворень шістдесятників на прикладі творчості Василя Стуса. Сьогодні ми більш детально зупинимося на поезії Ліни Костенко.

Аналізуючи специфіку творення неологізмів Л.Костенко, варто відзначити, що переважно поетеса використовує морфологічні способи словотворення – афіксальний і складання. Серед афіксальних неологізмів досить поширені ті, що утворені суфіксальними способом:

1. І тільки степ, і тільки спека, спека,

і озерявин проблиски скупі.

2. У присмеркові доброї дібровості

пшеничний присмак скошеного дня.

На крутосхилах срібної дніпровості

сідлає вічність чорного коня.

З наведеного прикладу бачимо, що суфікси -в-, -ин- надають одиничному іменнику «озеро» значення збірності. У другому прикладі суфікс -ість надає оказіоналізму «дібровість» узагальненості, вживається у значенні «усі діброви». Оказіональне утворення «дніпровість» також є досить оригінальним, вислів «на крутосхилах срібної дніпровості» означає, що схили омивають води Дніпра.

Досить продуктивним є творення неологізмів префіксальним і префіксально-суфіксальним способами:

Чужинець ти. І всі ви – яничари.

Турецьке зілля хиже і безнебе.

Слово «небо» в поетичному мовленні часто вживається в переносному значенні, символізуючи святість, духовність людини. Префікс без- надає лексемі негативного емоційного забарвлення, означає ворожість, неприязнь.

При новотворенні поетеса використовує застарілі префікси о-, од-, у-, які хоч і не становлять норми сучасної української мови, проте несуть певне стилістичне навантаження у творах на історичну тематику:

1. Я вже не я. Мене вже улелекали,

Уже рука не вдержить булави.

2. І тільки гриви…курява…і хвіст…

лунких копит оддаленілий цокіт.

Рідше вдається Л.Костенко до творення неологізмів безсуфіксальним способом, зазвичай це іменники-неологізми, утворені від прикметників:

…гілка суха, як рука кармеліте,

тримає у жмені оранж горобини.

Найбільш численну групу поетичного новотворення Л.Костенко становлять слова, утворенні способом складання:

і ми…і степ…і жовтий падолист

і цих дворів передвечірній клопіт.

Оказіональне слово «падолист» є відповідником до загальновживаного «листопад», від якого даний неологізм утворився шляхом перестановки основ.

Також складні неологізми допомагають надати більш точну, влучну характеристику суспільним проблемам і явищам:

Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

Оказіоналізм «мискоборство» досить влучно передає думку авторки про те, що розбудові української держави завжди перешкоджала внутрішня боротьба за її владу, матеріальні багатства, а не культурні цінності.

На думку З.Валюх, окремо в творчості Л.Костенко слід виділити оказіоналізми, «утворені за зразками малопродуктивних типів, а також лексеми, що творяться з порушенням законів системної продуктивності словотвірних типів». Зокрема, дослідниця зазначає, що з граматичними порушеннями відбувається процес словотворення дериватів із суфіксом вищого ступеня порівняння -іш-. Закономірним є те, що формотворчі суфікси -ш-, -іш- служать для творення форм вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників. У поезії ж Л.Костенко ці афікси приєднуються до іменникових і займенникових основ: «А він мене списом припер до намету та так свердлить мені у груди, щоб татари бачили, що він татаріший»; «було всього, а буде ще всьогіше».

Оказіональні прислівники на -о можуть утворюватися від основ не лише якісних, а й відносних прикметників, подекуди – від субстантивних основ, що також є порушенням норм сучасної української мови: «Король сидів, немов забувши про свою ганьбу. Велично і камінно» [1, с.78]; «У них там в небі зоряно і птично».

Друзі, наступного разу ми продовжимо розглядати неологізми в творчості І. Драча та В. Симоненка.

Література:

1. Костенко Л. Берестечко. – К., 1999. – 117.
2. Костенко Л. Біографія. Вибрані поезії. Степова Еллада. – К.,1999 – 320с.
3. Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.

НЕОЛОГІЗМИ

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Теорія літератури — літературознавство і мовознавство

Неологізми (від грец. νέοζ — новий і λόγοζ — слово) — це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, „якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їхня назва з часом перестає сприйматися як нова й переходить до активної лексики. Коли ж вони втрачають актуальність, їхня назва стає історизмом. Так, слова „космонавт», „ЕОМ», „комп’ютер», „колготки», „універсам», що з’явилися кілька десятиліть тому, уже стали звичними й вийшли з розряду неологізмів. За станом на 1993 рік неологізмами є такі слова, як „СНД», „снумівець», „роздержавлення», „комп’ютеризація», «брокер», „бартер», „відеосалон», „холдинг», „рекетир»…”.

Неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські. Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію. Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію. Порівняйте з оцінкою, яку дає індивідуально-авторським неологізмам Б. Тома-шевський: „Неологізми — це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець. Митець розраховує на неологізм як на слово, що створюється на очах у читача й виключно для даного контексту”. Пропонуємо приклади індивідуально-авторських неологізмів П. Тичини: „…Діло брать, щоб аж сміялось… Щоб життя в нас виноградно і пшенично наповнялось”; „…свиня …од всіх свиней свиніша”; у В. Маяковського: „фимиамился восторг”; „И пошли часы необычайниться”.

„Хай вигадані відповідними художниками слова, нові слова залишаються назавжди тільки їх словами, — писав Л. Булаховський, — хай вони не поступають до активного фонду загальної мови, — але там, де їх ужито, вони живуть і довго житимуть своїм повним художньо-естетичним життям, на своєму місці вони є збагаченням мови як засобу служити виявом певної діючої образності та емоційності і, подобаючись хоча б певному колу читачів, тим самим виправдовують своє народження і своє існування”.

Індивідуальна новизна — одна з найяскравіших ознак художнього мовлення. Функцію неологізації мовлення при цьому виконують не лише виключно неологізми як такі, а й усі інші засоби лексико- і контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення, які порушують автоматизм його сприйняття за рахунок того, що завжди надають мові несподіваних словесних форм, які більшою або меншою мірою психологічно асоціюються в читача з чимось новим, незвичним.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.

Авторські неологізми

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ АРК

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ 
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Кримський інженерно-педагогічний
університет»

Історико-філологічний факультет

Кафедра української 
філології

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему: «Авторські неологізми»

 

 

 

Виконала:

студентка 5 курсу

групи САУ 1-13

Томілова О. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сімферополь – 2013

Авторські неологізми

 

Кожен  письменник 
—  носій  літературної  мови, але 
він і найактивніший творець національної  мови  в  тому 
розумінні,  що  глибоко  відчуває 
найтонші порухи народного  слова, 
що в особистісному відтворює багато разів
пережите живе слово народу.  Тому 
і є таким важливим і авторитетним слововживання
письменника, коли йдеться про усталення
мовностилістичної норми.

Творення  індивідуально-авторських 
неологізмів  у  поетиці  здійснюється 
всіма засобами    словотвору,   
властивими   українській  
мові,   —   морфологічним, лексико-семантичним,
морфолого-синтаксичним і лексико-синтаксичним.

Найчастіше  спостерігаються 
новоутворення морфологічні. При 
цьому для художнього мовлення  характерні 
складні слова(а не афіксальні неологізми),
що, пояснюється більшою  понятійною 
і естетичною місткістю слів-композитів
порівняно з простими словами.

Іноді  спостерігаються 
і композити, складені з трьох, а 
то й чотирьох основ, що властиве в українській
мові майже виключно художньому стилю.

Особливу   групу 
складних  слів  –  авторських 
неологізмів  становлять  іменні сполучення,   у  складі  яких 
одна  з  частин  –  прикладка, 
що  зливається  з пояснюваним елементом.

З   префіксальних 
неологізмів  найчастіше  зустрічаються 
суфіксальні.  Суфікси різних  семантичних груп містять
у собі достатню інформацію понятійного
і власне естетичного   характеру,  
що   дає   змогу письменникам 
широко  вживати  такі новоутворення
у виражальних цілях.

Порівняно рідко вживаються
суфіксальні новоутворення з 
твірними антропонімами. Префіксальні  новоутворення  спостерігаються
не дуже часто і переважно в окремих авторів.
Так, схильним до них був П.Тичина.

Не     частіше   
використовуються    в    художніх   
творах    і    неологізми

префіксально-суфіксальні.

Новоутворення   лексико-семантичні 
–  це  випадки  вживання  загальних 
назв  у значенні власних. З  різних  випадків 
переходу  слів  з  однієї  частини 
мови  в  іншу,  тобто з морфолого-синтаксичних, 
новоутворень,  в  експресивному
вживанні в українському художньому 
мовленні  виступає  лише  субстантивація, 
тобто  поширене  вживання

прикметників у ролі
субстантивів.

Вживання  у  функціях 
іменників  інших  частин мови, мало властиво, українській мові 
в  цілому,  в  художніх  текстах
нерідкісне і, як правило, досить виразне.

Більш-менш  часто 
спостерігається перехід в іменники
займенників; прислівників, у тому числі й предикативних; звуконаслідувальних
слів.

Найчастіше  і  індивідуальні  неологізми 
живаються в тексті, як звичайні слова,
без  яких-небудь пояснень до них. Проте
нерідко письменники вважають на потрібне
з’ясовувати  походження  таких 
неологізмів, описуючи ситуацію їх, виникання
або просто наводячи поруч з ними і загальновживані)
твірні слова.

У  деяких  авторів 
помітна  схильність  до  зосередження 
у  вузьких контекстах однотипних   за   способом  
творення   неологізмів.   Іноді 
буває  і  скупчення неологізмів,
різних за способом творення.

Другим  засобом експресивного використання 
словотвору в художньому мовленні о етимологізація. 
Полягає  вона  із  зіставленні 
у  вузькому контексті лексичних одиниць 
із  співзвучними коренями з метою конкретизації
словотворчої о значення семантикою  
твірної   основи,  тобто у виявленні
«внутрішньої  форми»  слів, справжньої
або вигаданої.

Зіставлення  співзвучних 
лексичних  одиниць може бути етимологічно
виправданим, при   цьому,  якщо  їх  спорідненість 
не  потребує обґрунтування,  письменники
звичайно обмежуються простим зближенням
слів.

Особливо  поширеним 
у художній літературі є етимологічне
обігруваня власних імен людей оживлення первісних значень твірних
слів.

Нерідко  особлива 
виразність  художнього  тексту 
спирається  якраз на навмисно помилкове  осмислення  слів 
на  закінчення відзначимо деякі випадки
комплексних експресивних слововживань,
пов’язаних із словотвором.

 

Семантико-стилістична 
характеристика авторських новотворів           
П. Тичини

 

Авторський  новотвір 
–  це  синтез  повідомлення  і  найменування.  Чим 
більша інформативність   твірної  
бази,   тим   виразнішою  
є   номінативна   функція оказіонального 
слова.  На номінативну функцію оказіональних
слів значно впливає і   сама  
природа  таких  утворень,  які 
характеризуються  складною  смисловою
структурою   і   можуть  мотивуватися 
цілим  судженням.  Це  допомагає 
автору ліквідувати  синтаксичне 
розчленування,  громіздкість  описових 
формулювань  з

метою точного визначення
сутності того чи іншого явища.

Семантичну  структуру  слова  можна  уявити 
як ядро, що виражає основний смисл, який 
закріпився  за  цією одиницею мови,
і додатковий, конотативні нашарування,
що  являють  собою  стилістичне 
забарвлення, а також певні асоціації,
які слово викликає   у   носіїв 
мови.  В  процесі  мовлення 
експресивні  забарвлення  та асоціативні
зв’язки найчастіше можуть змінюватися.

Ядро,  як  правило,  залишається 
у  незмінному  вигляді, тим паче,
що мова, яка наділила  слово  декількома, 
прямими  й переносними значеннями,
дає письменнику широкі  можливості 
та  вибір. Безумовно, утворення нового,
авторського значення на  основі 
метафори,  метонімії чи синекдохи –
явище надзвичайно розповсюджене, але 
при цьому письменник звертається зі словом
на основі готових моделей, якими і 
є названі тропи. Вони можуть розглядатися
осібно. Ми хочемо звернути увагу на інші
способи використання семантики слова.

Іноді  у художньому тексті слова 
набувають особливого значення, яке 
не пов’язане з  простим переносом.
Таке значення може бути зрозумілим лише
в контексті всього твору  або  навіть 
всієї  творчості  автора.  Іноді 
специфічне  значення слова спостерігається 
у  творчості  художників,  які
належать до одного літературного напряму. 
Воно може вирости до символа, з ним можуть
бути пов’язані надзвичайні, характерні 
тільки  для  цього  часу, людини
чи групи людей асоціації. Авторські або
індивідуальні неологізми є поширеним
явищем в українській літературі.

Інивідуально-авторські  неологізми 
рідко  переходять у загальновживану 
лексику. Як  правило,  вони  надовго 
зберігають  забарвлення образної індивідуальності
й доречні тільки в окремих творах, де
виконують певну художню функцію.

Часто  значення слова дійсно є 
контекстуальним, виникає одноразово,
в невеликому тексті  і  ніколи
більш не повторюється. Таке значення
робить використання слова експресивним. 
Як вдається письменнику внести щось нове
в семантику слова? Одним із  найцікавіших
способів є відродження внутрішньої форми
слова. Робиться це або прямо,  за допомогою
пояснення походження слова, або побічно,
шляхом наведення в тексті   споріднених 
слів,  котрі  ніби  нагадують 
читачеві  про  етимологічні зв’язки. 
Іноді  походження  слова  в 
дійсності  є  не  таким, яким уявляє
його письменник в тексті, але це не робить
використання його менш виразним.

Одним  із  показників незвичайності 
семантики лексичних одиниць 
можуть слугувати незвичні  сполучення 
слів  з іншими в тексті. Для більшості
слів їх валентність (можливість  сполучатись
з іншими) досить обмежена, тому читач
звично не помічає порушення.  Досить 
часто  воно  призводить  до появи
переносного значення, хоча іноді залишається
прямим і в той же час змінюється.

Багата,   різноманітна   і 
гнучка  система  способів  словотвору 
дозволяє  при необхідності  чи 
бажанні  за  існуючими  у  мові 
моделями створити нові слова, досить 
зрозумілі,  не  дивлячись  на 
уже  використання  в  тексті. 
Такі слова називають  авторськими 
неологізмами  або  оказіоналізмами. 
Безумовно, їх можна розглядати  при 
аналізі  лексичного  рівня  твору.
Дві причини можуть спонукати автора до
створення слова:

1)  бажання  максимально  
точно  висловити  думку 
й при цьому відсутність в 
мові потрібної лексеми;

2)  бажання  зробити  слово  
максимально  виразним  і у 
зв’язку з цим зміна його морфемної
структури.

В  будь-якому  випадку 
авторські утворення надзвичайно 
експресивні, тому що вони легко  звертають  на  себе увагу
читача й викликають у нього емоції здивування
і задоволення  від  вдалої  знахідки, 
змушують  більш уважно вдивлятися
в текст й краще  розуміти  його 
смисл і безпосереднє значення названого
й відношення до нього  письменника.  
Присутність  або  відсутність оказіоналізмів,
вибір моделей для   їх   створення 
визначаються  особливостями  стилю 
автора,  літературними традиціями
часу створення тексту та іншими факторами.

Часто  неологізми 
з’являються  в  поетичних  творах, 
де не розкривається не їх значення,   ні   причини,  
що   спонукали   автора  
до  їх  створення.  Аналіз оказіоналізмів
справа  надзвичайно складна. Адже
не завжди можна встановити причини, 
що змусили автора до їх утворення, а також
визначити морфемний склад і модель,  
за   якою  вони  створені. 
Адже  розуміння  процесу  створення 
слова допомагають нам з’ясувати семантичну
і стилістичну інформацію.

У   художніх   творах   виділяється 
два  ряди  неологізмів,  які 
відрізняються функціонально   і  
експресивно.   Це  можуть  бути 
слова,  утворені  для  назв яких-небудь   
нових    понять,    тобто   
слова,    які    несуть   
передусім інформативно-комунікативне 
навантаження,  а емоційно-експресивні
відтінки в них відчуваються   відносно  
слабо.   Таке  новаторство  становить 
певний  інтерес, насамперед  
з  погляду  історії  становлення 
й  розвитку  словникового  складу
української літературної мови та способів
його збагачення.

Для  вивчення  особливостей
художнього оновлення значно цікавішими
є неологізми, у  яких  відчутно  сприймаються 
емоційно-експресивні відтінки, оцінний
бік яких має навіть більшу вагу, ніж пізнавальний.

Чудові зразки художнього словотворення знаходимо в поетичних
творах П.Тичини.

Вже сніг на талих пересмужках

став ніздрюватим: срібна
цвіть…

Набухла ряботить кора,

Між хмар узолотились 
блиски…

Бучить в деревах 
соків сила, —

перед весіння це гучінь.

Ген поїзд ходом молодим

в бік Дарниці жене… і одвисає

за ним круглобілястий
дим…

У  вірші  «Де  одна 
думка,  а  тисяча  рук», написаному
в 1959—1960 рр., є такі рядки:

Пісні сучасній поглянь 
ти в обличчя;

Скільки нового відбилось 
у ній!

Многоплемінність і 
різноязиччя 

В силі обняти лише їй одній.

В  інших  поетичних 
творах  Тичини  післявоєнного 
періоду майстерно використано такі   авторські   новотвори,  
як   одсвічення,   світобудування, 
стобуремний, далекобіжний та ін.

Весна! Весна! Яка блакить!

Який кругом прозор!

Садками ходить бруньккоцвіт,

А в небі злотозор.

Подібні  приклади 
можна  було  б  навести  з 
творів  багатьох  інших  сучасних українських поетів і прозаїків. Більшість 
таких  новостворених  слів  функціонує 
тільки в художніх творах. Але деякі 
з  них  виявляються  настільки 
влучними, що стають повноцінним надбанням
української  літературної  мови, 
поповнюючи  її  образні засоби, її
словниковий склад.

Аналогічні  процеси 
виникнення  нових  слів  відбуваються 
в  усіх літературних мовах,  зокрема  в  російській. 
Дослідники  мови  пильно стежать
за поповненням лексичного   складу 
літературних  мов  і  фіксують 
нові  слова  в  спеціальних дослідженнях 
і  словниках. У 1971 р. в Москві видано
окремий словник під назвою «Новые 
слова  и  значения»,  в  якому 
зібрано  близько  3,5  тисяч 
нових слів російської  мови,  зафіксованих 
у  літературі  протягом  50—60 
років.   Основна частина  неологізмів, 
які  входять  у  літературну 
мову  на  кожному  етапі її розвитку, 
фіксується в загальних перекладних чи
тлумачних словниках відповідної мови.  
Ряд  нових  слів,  відсутніх 
іще  в  6-томному  «Українсько-російському
словнику»  1953—  1963  рр.,  знаходимо
вже в перших томах 11-томного тлумачного
«Словника  української  мов», що
почав вихопити в 1970 р. (досі вийшло 5 томів).
До  таких  нових  слів,  відбитих
у цьому словнику, належать, зокрема, абразиви,
абразивний,      абразійний,     
абрикосний      абстракціонізм,абстракціоніст,
абстракціоністський,       
аварійник,       авіабудування,      
авіамоделізм, авіаобприскування,  
авіаобприскувач,  авіаобробка, 
авіасигнальний,  авіатраса, автоблокування, 
автовантажник,  автовізок,  автогальмо, 
автогужовий, автогума, автодром,     
автоінспектор,     автокран,    
автоматизований,     автоматика,
автонавантажувач, автонапувалка, 
автонапування,  автопоїзд,  авторегулювання,

автореферат,  автосамоскид,
автотрансформатор, автотраса, автотягач,
автофургон, автоцистерна,   автошлях,  
автошляховий,  автура,  агломератка, 
агрегатування, агрегатувати,    
агрегатуватися,     агрегація,   
агробіолог,    агробіологія, агрозоотехнічний,   
агрокомплекс,    агромеліоративний,   
агрометеорологічний, ад’єктивація, 
аераційний,  аероби, аеробний, аеровокзал,
аерозоль, аерозольний,

аеролог,   азотобактер,  
азотобактерин,   азотування,  азотувати, 
азотуватися,

акваланг,  аквалангіст, 
акваторія,  акліматизатор,  акордеоніст,
акордеоністка, активатор акумулятивний, алерген, алергічний
алергія та ін.

П.  Тичина  уживає 
переважно  той  варіант  інфінітива, 
що  кінчається  на –ть (тримать,  бороться,
однімать), дієслова першої дієвідміни
з суфіксом основи -а- досить  часто 
в третій особі однини вживає без кінцевого
-є (визволя, підійма), інколи  використовує 
в  іменниках форми двоїни (Коли йде
дві струнких дівчині — «Ритм»).  Поет
милується в нагромадженні простих речень:
«Я Прометей, я дух ваш, слава,  гордість, 
я батько ваш, я друг, я проводир…» («Прометей»).
Тут подано приклад  з  простими 
безособовими  реченнями.  Але 
частіше  поет  вдається  до називних: 
«Самотна  ти,  самотний  я. 
Весна! — світанок! — Вишня!» («З кохання

Коли не вистачає слів — створюйте неологізми

опубліковано: 2016.02.22 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1770

Коли письменник втомлюється від звичних і пересічних слів, він народжує (безсумнівно, не без допомоги чарівної музи Неології) слова нові. Так з’являються авторські неологізми.

Напевно, всім відома історія зі створенням слова «робот” Карелом Чапеком. Багато хто знає про неологізми «ліліпут” Джонатана Свіфта та «кіберпростір” Вільяма Гібсона, однак це, так би мовити, мінімальні втручання. Мало хто може зрівнятись з Вєлєміром Хлєбніковим, творцем майже 16 тисяч неологізмів. Кожне нове слово — це частинка мозаїки, з якої складається історія. Поглянемо на неповторну мозаїку історій новотворів українських поетів та прозаїків.

КОВАЛІ СЛІВ

Леся Українка залишила нам у спадок, з одного боку, таке заквітчане поняття як «провесна», а з іншого — цілком навіть науковий «промінь»!

Мати Лесі Українки, одна з родоначальниць української дитячої літератури, Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слово «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися «переможець», «променистий», «палкий», «нестяма», «нестямлення», згадують «Вісті Калущини».

І. Котляревський в «Енеїді” вперше вжив слова «несамовитий”, «приміта”, «розтовкти”, «угамуватися».

Т. Шевченка, незважаючи на незакінчену середню освіту, вважають плідним складачем нової лексики (зокрема – «вогняний”, «знищіти”, «мордуватися”, «почимчикувати”, «фортеця”).

Г. Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими начебто складнопоєднувальними поняттями, як «буденний” та «перемагати”.

Автор значних, багато в чому так і незавершених починань П. Куліш встиг зробити чимало і для справи збільшення словника пересічного громадянина («вабити”, «зграя”, «злочинець”, «несвідомий”, «покора”, «послуга”, «почуття”, «рівність”).

Байкар Л. Глібов допоміг нам конкретніше означити нашу діяльність, ввівши такі мовні одиниці: «бурмотати”, «пожовкнути”, «соромно”.

На особистому рахунку І. Нечуй-Левицького велика кількість слів, без яких ми навряд чи обійшлися б: «стосунок”, «перепона”, «квітник”, «вигукування”, «сміливість”.

А колекція нововведень М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: «незагойний”, «мрія”, «завзяття”, «байдужість”, «темрява”, «привабливий”, «потужний”, «нестяма”, «страдниця», «чарівливий», «сутінь», «бойовище», «маєво», «знадливий», «стуманілий» і багато інших. М. Старицький, зважаючи на неухильну працю в цій галузі, отримав навіть неофіційне визнання як «добрий коваль” неологізмів.

Авангардист Валер’ян Поліщук, попри велику кількість малоуспішних мовних експериментів, збагатив почуттєву палітру особистості чудовим словом «мовчаль”, у якому поєднав мовчання і печаль.

У колі неокласиків М. Рильського вважають автором, окрім суто поетичних неологізмів «буйнокрилий”, «веселокрилий”, «розкрилювати”, ще й слова «розбрататися”.

Слово «звіт» придумав Іван Верхратський, український мовознавець, основоположник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, додають «Вісті Калущини».

 

…Література продовжується, незважаючи на трагічні, однак невідворотні події недовготривалого людського життя. Вдалий неологізм переживає свого автора. А створення вдалих неологізмів є професійним обов’язком кожного більш-менш солідного письменника.

За Максимом Нестелєєвим (сайт «Друг читача» )

РОЗДІЛ 2. Авторські неологізми в поезії Івана Драча. Дослідження індивідуально-авторських новотворів у поезії Івана Драча

Похожие главы из других работ:

Антонімія в поетичній творчості В. Симоненка

ІІ. Василь Симоненко — «витязь молодої української поезії»

«… він висловив характерне для багатьох, спраглими вустами виспівав юність свого покоління, став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників…» [14, 34]

В історію входять непоквапливо…

Дослідження індивідуально-авторських новотворів у поезії Івана Драча

2.1 Функції оказіональних слів у поетичному мовленні І. Драча

У мовознавстві упродовж останніх десятиріч пильну увагу дослідників викликають проблеми мовотворчості (праці С. Єрмоленко, В. Герман, Н. Вовчук, О. Жижоми, Г. Вокальчук, Н. Адах та ін.). Незважаючи на те…

Електронні тлумачні словники англійської мови

3.2 Неологізми

Досліджено на прикладі словосполучення «affinity card», що означає спеціальний вид кредитної картки, при кожному використанні якої певний процент грошей автоматично переказується на благочинність…

Застосування одоративної лексики у художньому мовленні (на матеріалі поезії Лесі Українки)

II.

ЗАСТОСУВАННЯ ОДОРАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ)

Сенсорна лексика, зокрема запахова, є надзвичайно багатим та мало дослідженим засобом вираження художнього образу. Запах — конкретна властивість тієї чи іншої реалії, яка в сучасній свідомості віддзеркалюється через нюхове відчуття…

Неологізми у сучасній англійській мові

РОЗДІЛ 1. НЕОЛОГІЗМИ І СПОСОБИ ЇХ ТВОРЕННЯ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Однією з невирішених проблем неології є проблема визначення самого терміну «неологізм». Новими словами лексикологи та лексикографи вважають одиниці, які зявляються в мові пізніше якогось часового рубежу, прийнятого за похідний. Так…

Неологізми у сучасній англійській мові

1.1 Фонологічні неологізми

неологізм англійський мова технічний

Фонологічні неологізми утворюються з окремих звуків. Вони представляють собою конфігурації звуків. Такі слова інколи називають «штучними»…

Неологізми у сучасній англійській мові

1.3 Синтаксичні неологізми і способи їх творення

Неологізмами є й ті слова, які утворюються за прикладами вже існуючих у мовній системі слів. Мова йде про словотвір, про такі регулярні словотворчі процеси як: конверсія, афіксація, компресія, абревіатура, дезафіксація, основоскладання…

Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди

1.1 Неологізми у фешн-індустрії

Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashionєstyle, dress, new, wayoflife, identity, shape, behaviour…

Односкладні речення у творчості Івана Драча

Розділ І. Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії Івана Драча

односкладне речення поезія драч

Особові речення — це узагальнена назва означено-особових, неозначено-особових та узагальнено-особових речень, які є дієслівними за морфологічною природою головного члена. ..

Односкладні речення у творчості Івана Драча

Розділ ІІІ. Інфінітивні односкладні речення у творчості Івана Драча

На сучасному етапі розвитку синтаксичної науки інфінітивні речення виокремлюють в окремий тип односкладного речення, на відміну від шкільної граматики, де інфінітивні речення розглядаються як різновид безособових…

Односкладні речення у творчості Івана Драча

Розділ ІV. Особливості уживання номінативних односкладних речень у збірці “Сонце і слово” І.Драча

Номінативні односкладні речення виконують різноманітні функції у художньому стилі. Основне їх призначення — номінація (називання), яка реалізується завдяки головному членові, вираженому іменником або займенником у називному відмінку…

Особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах

Розділ 2. Практичний розділ. Аналіз речень в газетних текстах

1. His contact there, Ilyas Kashmiri, instructed that «this should be a suicide attack» and that «the attackers should behead captives and throw their heads out of the newspaper building in order to heighten the response from Danish authorities», the agreement said.

Прибувши на місце, Іляс Кашмір, заявив…

Особливості перекладу українською мовою метафоричних зворотів у творах Константиноса Кавафіса

1.4 Проблеми перекладу поезії як одного з видів художнього тексту

Література займає осібне місце серед інших видів мистецтв. Але літературний твір інколи стикається зі значними перешкодами на шляху до свого читача, якщо цей читач є носієм іншої, ніж автор твору, мовної системи…

Способи і засоби творення неологізмів на позначення понять, що відображають культ краси та молодості в сучасній англійській мові

Розділ 1. Особливості збагачення лексичного рівня англійської мови. Неологізми

Лексичний склад мови — категорія досить динамічна. Він постійно оновлюється за рахунок того, що одні лексичні одиниці застарівають та виходять з ужитку (архаїзми, історизми), а їх заміщують лексичні новоутворення (неологізми)…

Способи і засоби творення неологізмів на позначення понять, що відображають культ краси та молодості в сучасній англійській мові

1.

2.1 Афіксальні неологізми

Афіксальний спосіб переважає при створенні власне неологізмів. Похідне слово, так само як і складне, характеризується, на відміну від простого, наявністю семантичного розчленування та наявністю внутрішньої предикації. [8…

Українська мова: Слова-космополіти | Український інтерес

Панюшечка. Наголос на другому складі. Цього слова ви не знайдете в жодному словнику. Бо це авторський неологізм. Так мене і маму називала в дитинстві молодша сестра, коли хотіла висловити ніжні почуття. Сестричка-Марина не вважає себе творчою особистістю, спокійно ставиться до таких своїх мовних проявів, хоча теж філолог за освітою. Захоплена цією її якістю я колись навіть почала складати словник неологізмів від Марини.

Неологізм – це новостворене слово, словосполучення чи фразеологізм, що з’явилося у мові внаслідок необхідності номінації явищ, понять, предметів. Слова-новотвори урізноманітнюють нашу лексику – роблять її емоційнішою, ціліснішою, виразнішою. Максим Рильський вважав, що «новотвори родяться щодня». Стрімкий розвиток технологій ХХ – ХХІ століть забезпечив людство перспективою до креативу і за останні стонадцять років лексика грандіозно видозмінилась.

Мова – це арифметика літер, математика гіпотез, аксіом, алгоритмів. Неологізми у мові (слова-новотвори) як кількісно-якісні скалярні змінні – без них мовна математика втратить свою цілісність.

Мовознавці-лінгвісти називають кілька мейнових (головних) причин утворення нових слів:

• вже згадана потреба номінації з урахуванням особливостей сучасного життя – тренд, мурал, фешн-індустрія, фейк, шейр, топовий, графіті, стріт-арт, арт-проект, лайфхак та ін.)

• можливість способу вираження світосприйняття через створення слова-новотвору за умови відсутності відповідної лексики (авторські неологізми) – життєіснування, жебоніння, струміння, діагоналеві галіфе, вусате сонечко (В.Стус), мискоборство, всьогіше, камінно, дібровість, дніпровість, падолист (Л.Костенко), гучінь, одсвічення, світобудування, різноязиччя (П. Тичина), янголиця, стервожер, юшкоїди, грошолови, невтишенний жаль, жаждива душа (Д.Павличко) та ін.

Дослідники розрізняють два основних види слів-новотворів: загальномовні та авторсько-індивідуальні.

Загальномовні не дають загубитися у світі нових предметів, понять та явищ – вінчестер, бестселер, генофонд, еспресо, інвестиція, кавер-версія, лейбл, менталізм, постлюдина, рерайтинг, сенсор, тоталізатор, фрілансер, шейпінг і далі.

Безумовно цікаві для вивчення авторські неологізми. У той час, коли, здавалося б, ми (наші тіло, мозок) пам’ятають, як виглядають емоції та похідні від них відчуття, – любов, страх, ненависть, радість, чуттєвість, ніжність, гармонія і т.д., – формування та використання індивідуальних слів-новотворів дозволяє виявити непомічені досі енергії додаткових семантичних значень, що вивільняються за умови вживання неологізмів.

Серед пріоритетних варіантів утворення нових слів топові місця займають:

• морфологічні способи словотворення – афіксальний і складання. Наприклад: далечизна, запахучість, гнізденько, сатанюга, христомолящії раби, усміхненолиці, ангел-сповістун, дівчина-хіпі (Д.Павличко),

• транслітерація (точна передача знаків однієї писемності знаками іншої писемності) – маркетинг, кредит, бізнес, хепі-енд, хостинг, хакер.

Неологізм перестає вважатися новотвором, коли набуває значення загальновживаності і потрапляє до словника української мови. А коли Word-форматування більше не підкреслює потенційне слово-новотвір хвилястою червоною лінією, слово переходить до категорії архаїзмів (жартую). Проте інтернет-спільнота випередила час – сьогодні у мережі можна знайти електронні версії словників неологізмів української мови.

Які сфери та галузі стають найактивнішими постачальниками нових слів? ЗМІ та АйТі-сфера (IT). Окремо слід виділити індустрії моди, стилю, популяризації здорового способу життя та мистецтва.

ЗМІ переймаються економією часу читача. Тому часто віддруковують неологізми-абревіатури – Київська ОДА (Київська обласна державна адміністрація), СБУ (Служба безпеки України), ВР (Верховна Рада), АП (Адміністрація Президента) та інші.

АйТі-сфера збагатила мови світу нагальною лексикою, без якої ми сьогодні вже не ми, а печерні люди. Сайти, акаунти, логіни, паролі, спам, веб-розробники, сеошники, есемемщики та модератори нам у поміч. Жартую знову.

І на завершення. З одного боку побутування неологізмів поміж мовами світу чітко окреслює ідею космополітизму – коли нівелюються межі територіальних, мовних, етнічних, індивідуально-культурних кордонів. Проте існування новослів (надто авторських) вирізняє лексику мовця унікальними смисловими відтінками, контекстами та інтерпретаціями.

Замість P.s.: Перечитала матеріал. Зрозуміла, що непомітно для себе використала плюс один новотвір: мейновий у значенні головний, від англ. main. Спосіб творення – суфіксальний із додаванням суфікса ов та закінчення ий: мейн + ов + ий. Творчість рятує від одноманітності!

Автор, автор: Генри Хитчингс о неологизмах | Книги

Чтобы выжить, язык должен развиваться, но он устойчив к определенным формам изменений. Большинство новых слов вспыхивают на мгновение, а затем исчезают. Но нужны новые слова. Меняется мир, меняется и наш словарный запас. Свежие идеи, ценности, продукты и объекты, представляющие интерес, требуют свежей терминологии.

Как недавно написал на этих страницах Майкл Холройд, некоторые из этих терминов могут вызывать отвращение. В увлекательной колонке Холройд критиковал слабость политиков к драматизму и пристрастие бюрократов к непрозрачности.Однако есть области, в которых новомодные термины, даже если они громоздкие, необходимы. Вы не можете обсуждать квантовую физику или теории мозга, не используя язык, который фиксирует сложность этих полей. Технические термины предназначены не для того, чтобы расстроить неспециалиста, а для того, чтобы отдать должное сложным предметам.

В обществе, где технологии почитаются и где наука обычно занимает высокий интеллектуальный уровень, наши словари неизбежно пополняются техническими и квазитехническими элементами.

Удовольствия изобретательства бросаются в глаза, и мы все наслаждались ими. Тем не менее мы знаем, что можно слишком экстравагантно неологизировать. Сэр Томас Браун, блестящий эрудит 17-го века, придумал слова «литературный» и «медицинский», но его проза настолько полна необычных слов, что его книги сегодня кажутся сбивающими с толку.

Прочесывая в Оксфордском словаре английского языка монеты Брауна, я заметил, что среди слов, впервые записанных в год моего рождения (1974), есть «бар-бункер», «нанотехнология» и «помешивание дерьма».Я подозреваю, что в то время эти термины были бы отклонены как эфемерные странности.

От лингвистической новизны принято отмахиваться — «Не приживется». Такое пренебрежение имеет оттенок беспокойства, и, говоря на «нашем» языке, мы указываем на источник этого страха. Хотя никто на самом деле не владеет английским или каким-либо другим естественным языком, мы чувствуем себя собственниками в отношении языка, на котором говорим и пишем. В результате мы склонны рассматривать языковые изменения, в том числе новые слова, как личное оскорбление.

Новые элементы словарного запаса вызывают беспокойство у людей по двум причинам: они свидетельствуют о явлениях, которые нам не нравятся или которые мы ожидаем не понравиться (например, количественное смягчение), или сам их тон и внешний вид оскорбляют нашу чувствительность. Тем не менее, причиняемые новшества оскорбления являются ключом к их полезности. Они обозначают незнакомые виды деятельности, отмечая меняющиеся цвета и текстуры жизни. И хотя в своей дерзости они могут источать всю фальшивую уверенность привратника, они также освежают наше восприятие.

Одна из причин, по которой мы применяем неологизмы, заключается в том, что существующие слова обесцвечиваются из-за чрезмерного использования. Это особенно вероятно с условиями одобрения или неодобрения, которые очень подвержены влиянию моды. Возможно, реклама и другие средства преувеличения делают то или иное слово грубым. Или, проще говоря, вы слышите в интервью утомительную знаменитость, которая говорит, что он может шуршать злым тажином из баранины, и решаете, что «злому» свой день; отныне вы будете возлагать свои надежды на «сутенерство» ради аргументации.

Нет ничего нового в отвращении к неологизму. Объекты ненависти могут быть актуальными — один человек ругает «блогосферу», другой — «остальную жизнь», — но сама ненависть укоренилась. Двести пятьдесят лет назад Сэмюэл Джонсон осудил «ненужное слово, проникающее в язык». Оскорбительным термином было существительное «утонченность».

Понятно, что многие слова, которые когда-то считались презренными, теперь стали стандартными. Рассмотрим список терминов, которые ранее назывались американизмами: «длинный», «скваттерский», «законопослушный», «пробег», «трюк».Большинство читателей вряд ли узнают в них американское происхождение. В любом случае мы можем считать импорт терминов на британский английский из американского аналога безвредным или даже желательным. Устойчивость к американским формам предполагает определенную близорукость относительно того, где находился центр тяжести англичан большую часть последних 100 лет.

Жалобы на новые слова сами по себе усыпаны словами, которые когда-то воспринимались со скептицизмом или даже с отвращением. Между тем большинству раздражающих нас новинок суждено погибнуть.Даже профессиональные лингвисты преувеличивают вероятную долговечность модных слов. В 2007 году словом года согласно австралийскому словарю Macquarie Dictionary было «прихлебывание стручков» — термин, обозначающий незаконное использование такого устройства, как iPod, для загрузки данных с чужого компьютера. Даже в Австралии это не совсем прижилось.

Так что же делает слово прилипшим? Во-первых, очевидно, что он должен быть широко принят большим количеством людей и в разных местах.Он также должен обозначать нечто, имеющее непреходящее значение: как бы хорошо он ни подходил для явления, он будет существовать только до тех пор, пока существует данное явление. Помогает, если он ненавязчивый и простой в использовании. И для того, чтобы стать встроенным, ему необходимо генерировать производные формы. Чтобы выбрать часто цитируемый пример, использование слова «друг» как глагола получило распространение из-за популярности Facebook, и теперь есть несколько связанных терминов: я могу защищать вас, или удалять вас из друзей, или размышлять, дружелюбны ли вы. .

Это наверняка расстроит моего издателя, который содрогается при мысли о том, что она называет словесным преступлением. И все же мы с англосаксонских времен превращаем существительные в глаголы, и Шекспиру это нравилось. Гораздо более неудобным является энтузиазм по поводу объединения существительных: «обучение студентов, обучающихся по вопросам здоровья». Неологизмы — один из способов избежать такого неуклюжего выражения.

Новое слово — это решение проблемы. Даже если проблема недолговечна, и даже если слово кажется неудачным, нововведение — это попытка передать информацию в более четком, мощном или вызывающем воспоминания стиле.

Топ-10 слов, придуманных писателями | Письменный язык

Меня давно интересуют слова, но в особенности вопрос о том, как монеты превращаются в более крупный язык, особенно в то время, когда в английском языке, кажется, более чем достаточно слов, чтобы поддерживать себя. Одно дело — создать новое слово или крылатую фразу, и совсем другое — чтобы один из ваших лексических потомков нашел признание. Как написал Джон Мур в своей книге You English Words: «Шансы на выживание нового слова должны быть больше, чем у большого дуба, вырастающего из любого желудя.

Я начал собирать авторизмы — слова, фразы или имена, созданные писателем — более десяти лет назад, используя ряд ресурсов для определения фактического автора данного экземпляра. По большей части я проводил расследование в Библиотеке Конгресса, где я изучал множество печатных и электронных источников. Уильям Шекспир, письменный словарь которого состоял из 17 245 слов, включал сотни авторитетов. Некоторые из них, настоящие одноразовые слова, никогда не заходили дальше своего появления в его пьесах, но другие, такие как удар, спешка, критика и дорога, являются неотъемлемыми частями нашего стандартного словаря сегодня.С множеством других примеров на выбор, вот 10 моих любимых.

1. Банановая республика

Политически нестабильная, недемократическая и тропическая страна, экономика которой в значительной степени зависит от экспорта одного продукта с ограниченными ресурсами, такого как фрукты или минералы. Уничижительный термин был введен О Генри (Уильям Сидни Портер) в его сборнике рассказов 1904 года под названием «Капуста и короли».

2. Beatnik

Этот комментарий был создан обозревателем San Francisco Chronicle Хербом Каном в его колонке от 2 апреля 1958 года о вечеринке «50 битников.Позднее процитировали Кан: «Я придумал слово« битник »просто потому, что российский спутник Спутник в то время находился в воздухе, и это слово появилось».

3. Ослепленный

Чтобы быть неотразимо очарованным, ошеломленным или довольным Слово, которое Шекспир дебютирует в «Укрощении строптивой», когда Катарина говорит: «Простите, старый отец, мои ошибочные глаза, которые были так ослеплены солнцем. что все, на что я смотрю, кажется зеленым «. Несколько веб-сайтов, отслеживающих слова Барда, в последние годы комментировали тот факт, что на рынке появился коммерческий продукт под названием The Be Dazzler, который лишил славу этого слова.Be Dazzler — это пластиковое устройство, используемое для прикрепления страз к синим джинсам, бейсболкам и другим предметам одежды. Один из сайтов прокомментировал это так: «Слово, которое впервые использовалось для описания особого отблеска солнечного света, теперь используется для продажи джинсов, украшенных стразами. «

4. Catch-22

. Рабочее название современной классической книги Джозефа Хеллера о бессмысленности войны было« Catch-18 », отсылка к военному регламенту, согласно которому пилоты в этой истории должны выполнять одну самоубийственную миссию за другой.Единственный способ получить освобождение от выполнения таких миссий — это объявить сумасшедшим, но просьба о прощении по причине безумия является доказательством разумного ума и запретами на извинение. Незадолго до выхода книги в 1961 году был опубликован бестселлер Леона Юриса «Мила 18». Чтобы избежать числовой путаницы, Хеллер и его редактор решили изменить 18 на 22. Выбор оказался удачным и случайным, поскольку 22 более ритмично и символически отражают двойную двойственность как самого военного регламента, так и странного мира, который формирует Хеллер. в романе.(«Это уловка-22», — замечает Йоссариан. «Это лучшее, что есть», — соглашается Док Даника. означать любое затруднительное положение, в котором мы оказываемся в состоянии прихода и ухода, и в котором сама природа проблемы отрицает и не поддается решению.

5. Киберпространство

Писатель Уильям Гибсон изобрел это слово в рассказе 1982 года, но оно стало популярным после публикации его научно-фантастического романа «Нейромант» в 1984 году.Он описал киберпространство как «графическое представление данных, извлеченных из банков каждого компьютера в человеческой системе.

6. Внештатный сотрудник

i) Тот, кто продает услуги работодателям без долгосрочных обязательств перед кем-либо из них.
ii) Незарегистрированный независимый, как в политике или в общественной жизни.
Это слово не было записано до того, как сэр Вальтер Скотт ввел его в «Айвенго», который, среди прочего, часто считается первым историческим романом в современном понимании.Внештатные сотрудники Скотта были наемниками, давшими клятву верности и давшим оружие за определенную плату. Это было его первое появление: «Я предложил Ричарду услугу моих Свободных копий, но он отказал им — я отведу их в Халл, займусь судоходством и отправлюсь во Фландрию; в неспокойное время человек действия всегда найдет себе работу ».

7. Вареный

Закаленный, упорный, бескомпромиссный. Документально подтверждено, что термин впервые был использован Марком Твеном в 1886 году в качестве прилагательного, означающего «закаленный».В своей речи он сослался на жесткую грамматику, скрепленную непоследовательностью. По-видимому, Твен и другие рассматривали кипячение яйца для затвердевания белка и желтка как метафору других видов закаливания.

8. Малапропизм

Некорректное слово вместо слова с похожим звуком, приводящее к бессмысленному, часто юмористическому высказыванию. Этот эпоним произошел от персонажа миссис Малапроп из пьесы 1775 года «Соперники» ирландского драматурга и поэта Ричарда Бринсли Шеридана. Как и следовало ожидать, миссис Малапроп совершает забавные ошибки, восклицая: «Он самый ананас успеха!» и «Она упряма, как аллегория на берегу Нила!» Прилагательное Malaproprian впервые используется, согласно OED, Джорджем Элиотом.»Мистер. Льюис посылает Саре то, что один малапропийский друг однажды назвал «ракетой» ».

9. Serendipity

Писатель и политик Гораций Уолпол изобрел это слово в 1754 году как намек на Серендип, старое название Шри-Ланки. Уолпол был плодовитым писателем, и он объяснил одному из своих главных корреспондентов, что основал это слово на названии сказки «Три принца Серендипа». Три князя всегда делали открытия, случайно и сообразительно, того, чего они не искали.

10. Whodunit

Традиционная тайна убийства. Книжный критик Дональд Гордон ввел этот термин в газету American News of Books в июле 1930 года, когда он сказал о новом детективном романе: «Полумачтовое убийство Милварда Кеннеди — удовлетворительный детектив». Этот термин стал настолько популярным, что к 1939 году, согласно веб-сайту Merriam-Webster, «по крайней мере один языковой эксперт заявил, что он« уже сильно перегружен »и предсказал, что он« скоро будет брошен в табуированное ведро ». История подтвердила это пророчество. ложь, и детектив по-прежнему набирает обороты.”

Купить Авторизмы Пола Диксона (Блумсбери) за 12,74 фунтов стерлингов

Примеры и определение неологизма

Определение неологизма

Неологизм — это новое слово, используемое в выражениях как в письменной, так и в устной речи. Однако не все неологизмы новы. Некоторые неологизмы построены из новых употреблений старых слов, а другие представляют собой комбинации старых и новых слов. Например, в отрывке «Простите, старый отец, мои ошибочные глаза, которые были настолько ослеплены солнцем, что все, на что я смотрю, кажется зеленым» ( Укрощение строптивой , Уильям Шекспир), Шекспир придумал слово «ослепленный», чтобы выразить отблеск солнечного света при описании украшенной стразами одежды.

Популярное использование неологизма

  • Banana Republic
    В сборнике рассказов О. Генри Cabbages and Kings автор ввел термин «банановая республика». Позже политики в США использовали этот термин для обозначения нестабильных стран, которые зависят от экспортируемой продукции.
  • Фрилансер
    Сэр Вальтер Скотт в своем романе « Айвенго » придумал термин «фрилансеры» для людей, нанятых в качестве боевиков.
  • Коврик
    Чарльз Диккенс впервые ввел термин «коврик» в своем романе « Большие надежды », так как «Его действия новичка отбросили назад мирный процесс (каким он был) и сделали его похожим на коврик . ” Коврик — это кусок толстой ткани, который кладут на пол перед дверью для чистки обуви.

Использование неологизма в просторечии Интернета

  • Twitter
    Звукоподражательное слово «twitter» впервые было использовано Джеффри Чосером.
  • Yahoo
    Yahoo — один из самых популярных терминов в современном мире Интернета. Это слово впервые появилось в романе Джонатана Свифта « Путешествие Гулливера» .

Типы неологизма

Есть несколько способов создания новых слов с использованием различных типов неологизма. Вот некоторые из них:

Blending Words или Portmanteaus

Этот тип представляет собой смесь двух слов, которые образуют совершенно новое слово, например:

  • Smoke + fog = smog
  • Breakfast + обед = brunch
  • Spoon + fork = spork

Перенесенные слова

Эти слова заимствованы из других языков, скорректированы на английском языке, например, «grass» было взято из французского herbes .

Производные слова

В этих словах используются латинские и древнегреческие фразы, соответствующие их английским аналогам, например, «деревня», «сельский житель» и «вилла» произошли от латинского слова villa .

Примеры неологизма в литературе

Пример № 1:

NCIS (Майкл Уэтерли)

«МакГи: Что мы ищем?
Эбби: Все, что угодно, хинки .
МакГи: Почему вы используете это слово?
Эбби: Какое слово?
МакГи: Хинки .Это вымышленное слово.
Эбби: Все слова выдуманы.

В этом отрывке подчеркнутое слово «hinky» — это придуманное слово, которое также является полицейским сленгом, что означает нервозность или беспокойство.

Пример № 2:

Бармаглот (Льюис Кэрролл)

«И ты убил Бармаглот?
Приди ко мне на руки, мой лучезарный мальчик!
О чудный день! Callooh! Калли! »
Он захохотал от радости ».

В этом стихотворении Кэрролл придумал слова «calloh, callay», чтобы выразить смех, который возникает между фырканьем и смешком.

Пример № 3:

Если бы я сбежал по зоопарку (доктор Сьюз)

«А затем, просто чтобы показать им, я поплыву в Ка-Тро
и принесу It-Kutch прыгать и a Proo
A Nerkle, Nerd и Seersucker тоже! »

Здесь «Ботан» — это прозвище существа с длинными усами, растрепанными волосами, красным лицом и желтой кожей. Это относится к человеку, обладающему высоким интеллектом, но не имеющему социальных навыков.

Функция неологизма

Неологизм показывает нам, что новые слова могут быть добавлены к любому языку.Это не то, что нужно для застоя. Язык постоянно развивается и изменяется с новыми добавлениями, удалениями и выбросами. Задача хорошего неологизма — создать новые значения некоторых абстрактных или материальных идей, которые развиваются в новой среде. Часто бывает, что старые слова не передают значения новых обстоятельств. Новые слова придуманы, чтобы отразить меняющиеся настроения того времени. Если неологизм не передает истинного значения новой ситуации, он вскоре перестает существовать.

Неологизмов, придуманных легендарными авторами

От Чарльза Диккенса до Нормана Мейлера писатели прошлого и настоящего расширили английский язык с помощью неологизмов или новых слов и фраз.Даже слово neologism — это одно, заимствованное из французского neologisme.

  • Джордж Оруэлл использовал новые слова в своем романе « 1984 », чтобы передать суть футуристического общества. «Большой Брат», лидер тиранической партии в романе, вошел в повседневную речь, чтобы описать правительства или организации, которые чрезмерно расширяют свою власть.
  • Слово «ботаник» происходит не совсем от школьного фаната популярной культуры. Термин был впервые использован доктором.Сьюз в своей книге 1950-х годов If I Ran the Zoo , чтобы описать странное маленькое животное.
  • В бессмысленной поэме 1872 года « Джаббервоки», Льюис Кэрролл добавил в современный словарь такие дескрипторы, как «хихиканье» (смех где-то между хихиканьем и фырканьем) и «галумфинг» (триумфальный галоп).
  • «Yahoo» сегодня может означать многое — будь то ссылка на онлайн-компанию или что-то, что кричат ​​от возбуждения. Его происхождение, однако, происходит от названия неандертальской расы людей из романа Джонатана Свифта 1726 года « Путешествие Гулливера» .
  • Уильям Шекспир, король неологизмов, привнес в английский язык более 2200 слов, в том числе «хладнокровный» из слов короля Иоанна, когда Констанция говорит: «Хладнокровный раб! Разве ты не говорил, как гром, на моей стороне? был заклят, мой солдат, повелевая мне полагаться на твои звезды, на твою удачу и твою силу, и неужели ты теперь падаешь в мои леса? ».
  • Слово «зависимость», которое теперь применяется ко всему, от еды до любви, происходит от Othello , где оно означает желание, а не зависимость.Геральд говорит: «Отелло рад, наш благородный и доблестный полководец, что, когда пришла известная весть о простой гибели турецкого флота, каждый человек одержал победу; кто-то танцевать, кто-то разводить костры, каждый к какому спорту и к каким развлечениям приводит его пристрастие ».
  • Чтобы вызвать у кого-то «мурашки», это чувство страха или отвращения, это может звучать как современный жаргон, но его истоки восходят к Дэвида Копперфильда Чарльза Диккенса. «Wiz-Bang» — еще одно диккенсовское слово, которое может звучать как недавний жаргон, но взято из его 1836 «Пиквикские документы » и означает что-то очень быстрое и насыщенное событиями, например прозрение.
  • В своей биографии Мэрилин Монро 1973 года Норман Мейлер придумал «фактоид», объединив слово «факт» и -ид, чтобы обозначить то, что может показаться фактом, но не является.

Словарь неологизмов

А
Лексикон неологизмов.

Михаил
Эпштейн (Университет Эмори)

Что такое
минимальная единица вербального творчества? Очевидно, неологизм — единичное слово как «квант»
творческая энергия.Новое слово в наиболее концентрированной форме раскрывает то же самое.
изобретательность и фантазия
которые присутствуют в более длительных
литературные тексты, такие как стихотворение или роман.

Есть много
разновидности неологизмов по их дискурсивным и социальным функциям:
научные и технические термины, коммерческие товарные знаки и фирменные наименования, политические слоганы, выразительные монеты в литературе и
журналистика Многие авторы, такие как
Льюис Кэррол или Джеймс Джойс вплетают неологизмы в ткань своей поэзии или художественной литературы.Однако там
должно быть признание неологизма как самодостаточного литературного текста, который
не предназначен для какого-либо прагматического использования и не является частью какого-либо более крупного литературного
жанр.

позвоню
этот жанр одного слова
создание « лексикопея ». В
слово «lexicopoeia» образовано от греческих корней lexis ,
«слово, выражение» (от legein , скажем, и poiein , «сделать или составить»). Lexicopoeia буквально
означает словообразование, словообразование.

В качестве эпиграфа
В этом проекте я выбрал высказывание Ральфа Эмерсона:

Каждый
Слово когда-то было стихотворением

Фактически, словарных статей
— это не что иное, как сокращение этого
афоризм: все предложение сжато в одно слово: lexicopoeia .

Каждые
слово [ lexis ] когда-то было стихотворением [ poiema ]

и
все еще ЕСТЬ на момент чеканки
.

Лексикопея — это
самый сжатый жанр литературы.
Даже афоризм кажется тучным
и многословен по сравнению с неологизмом. Если афоризм как литературный жанр
соответствует предложению как языковой единице, то лексикопоэма соответствует
к слову как к минимальному элементу речи, имеющему значение как таковое.

Материал для
лексикопея представлена ​​образующими единицами слов: корнями, приставками, суффиксами
и другие морфемы.Никакое произвольное сочетание морфем нельзя рассматривать
как новое слово, а не произвольное
сочетание слов может претендовать на звание стихотворения или рассказа. Лексикопоэма — это минималистичный художественный текст, имеющий свою идею, образ,
композиция, сюжет, авторский замысел и интертекстуальные связи с другими
слова. Это отличает
лексикопея как жанр словесного искусства из случайных сочетаний морфем. Значение лексикопоэмы не может быть механически выведено из
отдельные значения его морфологических компонентов.

Слово лексикопея является
пример литературного жанра, который
он обозначает. Само это слово
это свежая чеканка: никогда
ранее использовались на английском или любом другом языке. Отсутствует не только в
все словари, а также с 3 миллиардов страниц всемирной паутины.

В процессе
при составлении этого лексикопоэтического сборника все чеканки проверены на
Интернет (через Google), чтобы убедиться, что ни один
использовался раньше, по крайней мере, в том смысле, который раскрывается в этом Predictionary.

Общий

Повседневная жизнь

человек. Персонажи

Отношения. Связь

Психология. Эмоции

Жизнь. Здоровье. Смерть

Любовь. Секс

Разум. Знание

Философия

Религия. Убеждения

Общество

Время

Интернет. Информационные технологии

Язык. Текстуальность

Грамматические слова (местоимения, союзы)

PreDictionary. Словарь неологизмов

Авторские права
Михаил Эпштейн (Эпштейн) 2000-2003

Неологизмов помогают писателям выразить дух времени

Элизабет Эконому

Отправлено 27 мая 2015 г.

Элизабет Эконому

Узнав, что Uber, автомобильный сервис на основе мобильного приложения, потерял полбалла за предыдущую поездку, драматург Делия Эфрон, сестра покойной Норы Эфрон, стала одержима.

Дело было не столько в том, что ее «оценка пассажира» упала до 4,5 по пятибалльной шкале, сколько в том, что ее вообще оценивали. По всей видимости, этого небольшого недостатка будет недостаточно, чтобы Uber списал со счетов плодовитого автора в следующий раз, когда она попросит их перевезти ее из одного конца Манхэттена в другой. Но это могло бы побудить ее — и всех нас — быть менее суетливыми в будущем.
Добро пожаловать в экономику репутации, развивающееся явление, возникшее в результате постоянно расширяющейся экономики совместного использования.Он также входит в постоянный поток популярных неологизмов, проникающих в наш повседневный жаргон.

От греческого слова neo, означающего «новый», и logos, что означает «слово», неологизмы — это недавно появившиеся слова, фразы или идиомы, которые еще не вошли в английский язык, но уже успешно развиваются.

Неологизмы не только помогают нам идти в ногу с творческой эволюцией языка, но и помогают
писателям отразить дух времени.

И если ваша писательская специальность — недвижимость, вам повезло.Один из таких терминов, который, кажется, становится все более популярным в наши дни, — это враждебная архитектура, и он подразумевает проектирование зданий или общественных пространств таким образом, чтобы ограничить нежелательное поведение. Лондонские скамейки Camden с наклонными бетонными поверхностями, которые мешают спать и кататься на скейтборде, являются ярким примером этого стиля дизайна, как и металлические шипы в дверных проемах, предназначенные для защиты от бездомных и маргинальных слоев населения.

Враждебная архитектура, однако, также распространяется в Соединенных Штатах.В нижнем Манхэттене, например, книжный магазин Strand Bookstore установил ночные оросители для тротуаров, чтобы помешать местному бездомному собираться под его повсеместным красным навесом.

Но не все формы враждебной или оборонительной архитектуры являются структурными. В центре Сан-Франциско большие наружные динамики издают какофонию звуков бензопилы и мотоциклов, чтобы люди не спали на ступенях Гражданской аудитории Билла Грэма с 23:00 до 23:00. и 7:00 утра.

Droniquette — еще один неологизм, получивший известность, особенно сейчас, когда Федеральное управление гражданской авиации (FAA) дало Amazon добро на тестирование дронов в коммерческих целях. Этот последний шаг FAA последовал за его решением прошлым летом выдать разрешения на использование беспилотных летательных аппаратов компании Tierra Antigua Realty из Тусона, которая будет использовать беспилотные летательные аппараты для «повышения осведомленности академического сообщества и увеличения количества видеороликов о недвижимости», согласно Заявление FAA.

Безусловно, дроникет, или хороший этикет при управлении дроном, получит больше эфирного времени в ближайшие дни и месяцы, поскольку FAA ужесточит свои правила в отношении дронов.

И хотя дроны набирают обороты, множество миллениалов, окончивших колледж в разгар рецессии только для того, чтобы увидеть, как их запуски провалились, увековечивают собственные неологизмы. К ним относятся « рабочий , », работающие без оплаты; «Демонстрация», проверка продукта в обычном магазине, а затем покупка в Интернете; и « твеб», отмечая кого-то, у кого в Твиттере более 1000 цветов, и это лишь некоторые из них.

Миллениалы также составляют огромную часть экономики репутации, неологизм, относящийся к покупке и продаже услуг на основе репутации клиента или поставщика, определяемой потребительскими рейтингами бизнеса или наоборот, что означает, что Делия Эфрон может продолжать Yelp and ding Uber.

Эссеист, публикующийся на национальном уровне, Лиз пишет из Сиэтла.

Эта запись была размещена в The Word. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

← Предыдущее сообщение: Подход журналистики решений
Newer Post: Поддерживайте маркетинг с планом, подотчетностью →

Великие писатели, когда нуждаются в правильном слове, просто сочиняют их ‹Литературный центр

Литературный язык

Во время службы во время Второй мировой войны Джозеф Хеллер пришел к выводу, что война — это фарс, в котором любой, достаточно сумасшедший, чтобы уклоняться от боя, считался достаточно здравомыслящим, чтобы сражаться.Это стало темой романа, написанного им несколько лет спустя. Хеллер назвал свой роман Catch-18 . Когда эта книга собиралась опубликовать в 1961 году, ее редактор обнаружил, что новый роман Леона Юриса называется Mila-18 .

«Он украл наш номер, — вспоминал позже редактор Роберт Готлиб. Итак, Готтлиб и Хеллер начали придираться к альтернативным фигурам. Одиннадцать не было из-за недавнего фильма Оушена 11 . Четырнадцать было не смешно. Двадцать шесть не хватало некоего je ne sais quoi . Задача найти новый номер начала мешать Готлибу спать. Однажды ночью он пришел к нему: 22. Утром он позвонил Хеллеру и сказал: «Я понял. Это Уловка-22. Смешнее 18 «. Хеллер согласился. Что сделало 22 года смешнее 18? «Кто знает, — сказал Готлиб телеведущему Чарльзу Осгуду. «Это просто смешнее звучит».

Стало бы название романа Хеллера таким знаковым, если бы он назывался Catch-18 ? Или Catch-14 ? Или Catch- 26 ? Конечно, эти версии звучат диссонанс для ушей, привыкших к Catch-22 .Хотя есть и другие способы описать парадоксальные переживания — безвыигрышная ситуация ; двойной переплет ; проклят, если вы сделаете , проклят, если вы не — «Уловка-22» — это идиома, которую мы используем чаще всего. Кому мы должны отдать должное за создание этой концепции? Хеллер? Готлиб? Оба? Назовите это совместной монетой.

Некоторые из наших наиболее полезных терминов заимствованы из перьев и клавиатур таких авторов, как Джозеф Хеллер. Другой ветеран Хеллера, ветеран Второй мировой войны, Норман Мейлер.Как и Хеллер, Мейлер основал свой первый роман на своем боевом опыте: The Naked and the Dead (1948) . Предвидя цензуру, Мейлер несколько сотен раз использовал слово fug вместо слова «ебать» в своей рукописи. Эта монета привлекла много внимания, отчасти из-за популярного анекдота, в котором актриса Таллула Бэнкхед сказала при встрече с Мейлером: «Значит, вы автор, который не знает, как пишется« бля »» (биограф Бэнкхеда и сам Мейлер отрицал, что это когда-либо происходило.Мейлер, который настаивал на том, что Бэнкхед, приветствуя его, на самом деле сказал «Привет», — подумал, что более яркая версия, появившаяся в апрельской колонке 1950 года под названием «Голливуд Эдит Гвинн», исходила от ее пресс-агента.) В течение некоторого времени после The Naked и публикация Dead , fug была нашим предпочтительным эвфемизмом для слова «ебать», прежде чем уступить место «чертовски», «чертовски» и «урод» ( чертовски , чертовски , чертовски ) . В эпоху Водолея рок-группа называла себя Fugs.

Фактоид был еще одним вкладом Нормана Мейлера в послевоенный лексикон. Эта монета впервые появилась в его биографии Мэрилин Монро 1973 года, где Мейлер определил ее как «факты, которые не существовали до появления в журнале или газете». Хотя фактоид оказался необычайно успешным неологизмом, на этом пути он приобрел значение, совершенно отличное от того, которое задумал его создатель. Вместо тонкого, гибкого понятия, которое имел в виду Мейлер, которое предвосхитило эру «альтернативных фактов», со временем фактоид стал относиться просто к скудным фрагментам информации.

Тот факт, что такие авторы, как Норман Мейлер, внесли больше, чем их доля неологизмов в мировой фонд слов, объясняется не только их жаждой признания, но и самой природой авторства. Как творческие пользователи языка, как они могли не иметь желания создавать новые термины? Писатели, которые не могут подобрать правильное слово для описания чего-либо, не испытывают угрызений совести, просто придумав новое слово.

Мильтонизм

Джон Мильтон определенно не знал.После тщательного изучения OED ученый из Милтона Гэвин Александр из Кембриджского университета пришел к выводу, что поэт 17-го века добавил в английский язык более 600 слов. Список Александра включает в себя превосходный , самоуспокоенный , влажный , пренебрежительный , ароматный , ликующий , навязчивый , навесной замок и потрясающий . Он лишь один из многих ученых, восхищающихся словесной виртуозностью этого поэта.Создание плейлистов милтонизмов кажется неотъемлемой частью оценки его работы. В книге Логана Пирсолла Смита о Милтоне были представлены любимые произведения автора: с подписями , с литургическими , с повторением и сатанинскими . В The Miracle of Language Ричард Ледерер включает в свой список infinitude , всепобеждающий , гладко выбритый и светлый фантастический . Авторитеты Автор Пол Диксон, который считает Джона Мильтона своим любимым автором-неологизатором, сказал интервьюеру, что ему особенно нравятся такие милтонизмы, как бесстрастный , землетрясение , сектант и безразмерный , а также такие фразы, как весь ад сорвался и всеми правдами и неправдами .

Милтон жил в то время, когда английский язык быстро рос вместе с научными и другими открытиями. Это побудило писателей заполнить пробелы в лексиконе словами собственного сочинения. Делали они это разными способами.

Составляя свои стихи, пишет Логан Пирсолл Смит, Милтон использовал несколько источников «от старых архаичных слов до новых слов, которые он создал для себя из тряпок и фрагментов, найденных в их нишах». Гэвин Александер считает, что свобода, которую Милтон чувствовал при работе с языком, заключалась в его приверженности политической, религиозной и личной свободе.Можно также предположить, что слепота поэта (Мильтон не мог видеть последние два десятилетия своей жизни, включая период, когда он продиктовал все десять томов книги «Потерянный рай» своим дочерям и различным секретарям), возможно, способствовала его словесному восприятию. Сибирь . Возможно, воображение, вызванное писателем, который не может легко найти существующие слова, подтолкнуло его к созданию новых.

Поскольку пуританский поэт не мог найти слова, которое он считал достаточно сильным, чтобы осудить тех, кто ведет распутный образ жизни, Милтон изобрел два своих собственных: разврат и разврат .Нуждаясь в термине, обозначающем то, что воспринимается через органы чувств без упоминания секса, Милтон придумал чувственный (только для того, чтобы это слово все равно приобрело эротический оттенок). Любовник — слово Милтона, означающее, что его бросил любовник, — также приобрел другое значение. Так же есть потрясающий , который Милтон использовал в Потерянный рай , чтобы означать «ужасающий», и неоригинальный , который он создал для этого эпического стихотворения, чтобы обозначить существо неизвестного происхождения.

По словам Гэвина Александра, Милтон использовал несколько стратегий при создании таких слов.Одна стратегия заключалась в переформулировке существующих слов (, , , пространство ). Другой заключался в составлении одного слова из двух ( самообман, ). И — в стратегии, на которую опирался Милтон в более чем сотне своих неологизмов, — преобразование нейтральных старых слов в новые отрицательные путем добавления префикса: беспринципный , безответственный , непреднамеренный и безответственный . В одном случае добавление префикса к слову собственного изобретения позволило Милтону получить двойную оценку: сначала чеканку навязчивого , затем удвоение с ненавязчивым .

Писатели, которые не могут подобрать правильное слово для описания чего-либо, не испытывают угрызений совести, просто придумав новое слово.

Хотя многие из неологизмов Мильтона были созданы путем изменения существующих терминов, его наиболее заметный вклад в лексикон был оригинальным, хотя и непреднамеренным. В Paradise Lost Милтон назвал штаб сатаны Пандемониумом. Этот термин объединяет греческое pan , или «все», с латинским daemonium , которое относится к демоническим духам.Первая буква в нижнем регистре Мильтона, обозначающего хаотическое логово дьявола, оставила свое название позади, чтобы обозначать состояние хаоса в целом. В других случаях термины, которые мы все еще используем, основаны на именах вымышленных персонажей, в частности, на именах одного из них.

Эпонимные персонажи

В книге о романе Мигеля де Сервантеса « Гениальный джентльмен Дон Кихот из Ла-Манчи » профессор колледжа Амхерста Илан Ставанс отметил то, что он назвал «единичным шокирующим фактом.Этот факт заключался в том, что «во всем западном каноне ни один другой романистический персонаж никогда не был прилагательным». Чего-чего? Конечно, донкихотский — классический случай вымышленного персонажа, имя которого стало основой прилагательного. Но только один? Почти за столетие до того, как роман Сервантеса 1605/1615 появился в двух частях, сатирическая эпопея Франсуа Рабле «Жизнь Гаргантюа» и «Пантагрюэль » (1535) изображали великана и его сына, чье имя послужило основанием для термина « гигантский ».А как насчет Faustian ? Эдипал ? Gatsbyesque ? Чтобы назвать только несколько.

Затем есть Pollyannaish , отсылающий к роману 1913 года Pollyanna , 11-летний главный герой которого всегда находит «чему порадоваться». В этом она похожа на Candide . В романе Вольтера 1759 года под этим названием рассказывается о молодом человеке, который следует философии своего наставника доктора Панглосса, персонажа, основанного на немецком философе Готфриде Вильгельме Лейбнице, чье кредо было «Все к лучшему в этом лучшем из всех возможных миров.Таким образом, Panglossian. А как насчет неугомонного клерка мистера Микобера из книги Чарльза Диккенса Дэвида Копперфилда , который всегда надеется, что что-то «появится». Этот тип слепого оптимизма иногда называют Micawberesque .

Диккенсиан

В произведениях Чарльза Диккенса есть сокровищница персонажей, чьи имена вдохновили на создание устойчивых эпонимов. Micawberesque — это всего лишь один . Скрудж соперничает с донкихотским как широко используемое прилагательное, основанное на имени автора, назвавшем подлого и скупого Эбенезера Скруджа в A Christmas Carol . Pecksniffian пришел, чтобы описать тип елейного лицемерия, проявленный Сетом Пексниффом в Martin Chuzzlewitt .

Но эпонимы были не единственным вкладом Диккенса в английский лексикон. Он также был изобретательным и плодовитым создателем новых слов. После нескольких лет поиска множества неологизмов в своей работе Кнуд Соренсен опубликовал книгу Charles Dickens: Linguistic Innovator. В этой книге 1985 года Соренсен пришел к выводу, что Диккенс «внес большой вклад в словарный запас английского языка.Его внимательное чтение канона Диккенса обнаружило около 1059 неологизмов в художественной литературе, эссе и письмах автора.

За годы, прошедшие после публикации книги Соренсена, прилежные этимологи неоднократно находили более раннее использование новых слов, когда-то приписываемых Диккенсу. Изучив старые публикации в Британской библиотеке, Майкл Куинион обнаружил, сколько терминов, которые, как когда-то считалось, произошли от Диккенса, на самом деле предшествовали ему. Список Куиниона, опубликованный на его веб-сайте World Wide Words , включает скуки , буйство , бабочки , сбивчиво , рампы , мусорный бак , раздавленный , эффектно и взлохмаченный (как тронул ).

Номер

Butterfingers , который Диккенс включил в The Pickwick Papers как масляные пальцы , имея в виду неуклюжего спортсмена, использовался более двух веков назад (в справочнике Gervase Markham 1615 для домохозяек, которых предупредили, что они «должны не будьте тупицами »). Поскольку в «Эскизах Боза » Диккенс написал «наложи на нее кай-боск», долгое время считалось, что автор был источником кибош . Однако эта атрибуция вызывает много споров, поскольку отмечается множество других претендентов, датируемых по крайней мере 1830 годом.По забавному заключению этимолога Анатолия Либермана: «Число причудливых этимологий кибош довольно велико».

Хотя современные методы поиска существенно уменьшили объем подтвержденных неологизмов Диккенса, тем не менее в его трудах можно найти немало примеров использования оригинальных слов. Согласно OED , из 9229 цитат из работы Диккенса, которые появляются на их страницах, 213 свидетельствуют о новом слове. В своей биографии «, становясь Диккенсом » 2011 года Роберт Дуглас-Фэрхерст пришел к выводу, что без многочисленных работ Чарльза Диккенса «английский язык постепенно сузился бы, потеряв более двухсот слов и фраз, которые Диккенс впервые ввел в печать. Оксфордский компаньон Чарльза Диккенса соглашается. «Редко бывает легко сказать, регистрирует ли конкретный неологизм подлинную диккенсовскую чеканку или просто постоянно бдительное ухо Диккенса», — признают они, — «но в любом случае — как и в случае с Шекспиром — он демонстрирует удивительную способность быть человеком. первым опубликовал множество ярких слов и фраз ».

В произведениях Чарльза Диккенса есть сокровищница персонажей, чьи имена вдохновили на создание устойчивых эпонимов.

Некоторые диккенсизмы, которые Майкл Куинион не мог найти в более раннем использовании, включают зубчатые кости , whiz-bang , беспорядок и убогость .Диккенс был первым, кто использовал common как синоним вульгарного, а dim для тех, кто не был слишком умным. Из театрального мира он позаимствовал gag , patter и mug как глагол. Еще один глагол, пришедший из этого мира, был make-up , который стал сегодня существительным make-up (после того, как Макс Фактор в 1920 году начал называть свою косметическую линию «макияж»).

В серии Great Expectations Диккенс представил коврик для человека, о котором другие, образно выражаясь, протирают обувь.(«Она спросила меня и Джо, не думаем ли мы, что у нее под ногами коврики».) ползет ») . Невозможно , амортизация , водный и предотвращаемый (так написано) также обнаружены в этом романе.

Детская любовь Диккенса к игре слов перешла во взрослую жизнь, когда он назвал убийство Маленькой Нелл в The Old Curiosity Shop как Nellicide . Spoffish — это термин, который Диккенс использовал в «Набросках » Боза для обозначения суетливого, назойливого человека («В комнату вошел маленький шутливый человек»). Красный цепень — так звали чиновника, рабски соблюдающего правила и нормы. В The Pickwick Papers автор назвал усталого человека сбитым с толку . Кто-то, кто переоценил, был ponging , сленг, который он позаимствовал у театра . Сценические суфлеры ему были суфтерианами. Во время прогулки по озеру он может заболеть морской болезнью . Не трогай меня был еще одним диккенсизмом среди друзей. Так было и с без ворона , которым Диккенс обозначил свой статус после смерти домашнего вороны (которое он позже использовал в предисловии к Barnaby Rudge ). Однажды автор спросил корреспондента, у которого был синяк под глазом: «Вы восприняли это естественным путем или вакханалией?» В другом письме он задавался вопросом, будет ли друг пить портвейн «по-городски» — диккенсизм, который в OED определяется как «по-столичному».”

Диккенс любил преобразовывать существительные в прилагательные таким образом, например, когда он привил суффикс — минус к «заботе» для небрежного и создал без гроша из этого суффикса и пенни . Менее полезными оказались nephewless , ideless , fireworkless , pastureless и theatreless . Другие диккенсизмы отражали его склонность создавать новые слова из старых, добавляя y .В их число входило множество застенчивых терминов, таких как ореховый ракушечный , перец банальный , имбирно-пивной , домашний , опилочный , сенсорный древесный и шекспировский . Более перспективными были пушистый , фруктовый , легкомысленный , ужасно , шаткий и специальный . Благодаря эффективному использованию префикса — un Диккенс дал нам неизменный , неприступный и нечестивый .Добавление суффикса -al к «прибыть» и «стремление» дает прибытие и желаемое .

Добавляющие предложения были не единственной методикой создания слов Диккенсом. В некоторых случаях он вычитал их, например, когда его удаление «ulent» из «мошеннического» привело к мошенничеству (со ссылкой на самозванца) . Однако чаще Диккенс расширял, а не сокращал, обычно создавая одно слово из двух (задолго до того, как Льюис Кэрролл называл такие составные термины portmanteaus ).Эти диккенсизмы включали телохранитель , кафе , полулегкий , тепличный и постскриптум .

Новые слова Ирвинга

Диккенс не просто придумывал собственные неологизмы, но выражал признательность за те, которые были предложены другими. Среди них была логократия , малоизвестный термин, возрожденный и популяризированный Вашингтоном Ирвингом (адаптировав греческий логотип к слову «слова», чтобы охарактеризовать политическую систему, основанную на речах и прокламациях).

Однако чаще Диккенс расширял, а не сокращал, создавая одно слово из двух.

Ирвинг обогатил английский язык множеством новых терминов. Его История Нью-Йорка не просто добавила в наш лексикон фамилию своего искусственного историка Дидриха Никербокера в качестве прозвища жителей Нью-Йорка (породив Knicks, и трусиков ), но и ввела такие термины, как куст -whacker , пончик и стенографистка .В письме 1806 года Ирвинг преобразовал голландский baas , или «хозяин», на английский язык в boss . («Я должен был вернуться, принести неловкие извинения боссу и выглядеть как тупица».)

Его рассказ 1836 года «Креольская деревня» включал фразу « всемогущий доллар ». Когда два десятилетия спустя эта история была переиздана, автор добавил сноску, в которой просил прощения за оскорбление своей монетой. «Эта фраза, — писал он, — впервые использованная в этом очерке, с тех пор вошла в обиход, и некоторые ставят под сомнение смакование непочтительности.Поэтому автор обязан своим ортодоксальным взглядам заявить, что не было никакого непочтительного отношения даже к самому доллару, который, как он знает, с каждым днем ​​становится все более и более объектом поклонения ».

Подобно Диккенсу, Твену и бесчисленным коллегам, Ирвинг не просто использовал новые слова и фразы собственного изобретения, но и озвучивал те, с которыми он сталкивался во время своих путешествий. Среди них были sierra , sideline , mountaineer , lariat , caballero и cigarillo .Путешествуя по западной границе в начале 1830-х годов, Ирвинг слышал, как эмигранты из Вирджинии говорили о «законе Линча». Речь шла о судебных процессах над подозреваемыми в преступниках, названными в честь полковника Чарльза Линча, магистрата дома, который был известен тем, что подвергал Тори внелегальным судебным разбирательствам во время Войны за независимость.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.